Немає нічого банальнішого за таку ситуацію. Чоловік, як правило, “за тридцять”. Вирішує взяти за дружину жінку приблизно свого віку.
А вона вже має дитину від першого шлюбу. Але в цьому, вважає чоловік, немає зовсім ніякої проблеми.
Нехай дитина. Виховує як свого. Потім з’являться брати-сестри – буде одна велика родина.
І в цій ситуації для чоловіка лише кілька варіантів розвитку подій та його стосунків з дитиною. Про це нам розповідає сайт https://bonus-club.kiev.ua/, які саме варіанти.
Вкладення у майбутнє
«Біологічний батько», якщо замислитися, це просто чоловік, з яким жінка колись мала інтимну близькість. Цілком необов’язково навіть, щоб вона відчувала до нього сильні почуття.
Просто “ну так вийшло”. Позбуватися дитини не стало, адже зростаюче життя завжди для жінки важливіше за того, хто став «винуватцем» зародження цього життя.
Тому чужа дитина може стати власною. За принципом: батько не той, хто спричинив зачаття, а той, хто виростив.
Дитина любитиме свого батька, зовсім не замислюючись, рідна вона чи ні. Яка різниця! Якщо цей чоловік бере участь у його житті, навчає корисним навичкам, допомагає у складну хвилину – це ідеальне вкладення у майбутнє.
Доросла людина потім буде не просто вдячна, а вважати чоловіка справжнім батьком.
“Нейтралітет”
Є чоловіки, які просто не можуть прийняти чужих дітей. Вони бачать незнайомі риси, особливо якщо син чи дочка жінки схожі на того, хто був біологічним батьком.
І начебто «доводи розуму» кажуть: та яка різниця! Жінка давно не спілкується з тією людиною. Можливо, вона його ніколи ніколи не любила. Чи мало які ситуації бувають.
Але чоловік не справляється із собою. Він не може полюбити чужу людину. Ненавидіти начебто теж нема за що. Дитина не винна. Жінка — теж, мало які в неї були стосунки раніше.
В результаті утворюються відносини «натягнутої байдужості». Дитина не сприймає чоловіка як батька, лише як «чоловіка мами». Не піде розповідати про свої проблеми, не поскаржиться на кривдника у школі.
Вчитися теж нічого не захоче. А коли виросте — швидше за все, не спілкуватиметься із «чоловіком мами», тільки з нею самою.
Конфлікт
Буває й таке. Зазвичай трапляється так, коли чоловік ніби хоче стати «новим татом» для дитини жінки. Але щось заважає.
Це може бути і тяжке розлучення з конфліктами та судом. А дитина досі нудьгує за своїм справжнім батьком. Адже він з ним не розлучався і не сварився, це у дорослих припинилися стосунки.
Це може бути і просто дитяче ревнощі: мама має бути тільки з ним! Приділяти тільки йому, дитині, увагу!
Якщо чоловік не надійде мудріше, то вийде на конфлікт із дитиною. Швидше за все, маленька людина не зможе протистояти всерйоз. Занадто велика різниця в силі, можливостях. Зрештою, діти залежать від дорослих.
Але коли він виросте, то не просто не спілкуватиметься з «чоловіком мами», а й ненавидітиме. Є ризик, що ворожість перекинеться на матір. Замість сина чи дочки, що виріс, буде чужа й розлючена людина.
А ще старша дитина, підліток, напевно, налаштовуватиме маму проти чоловіка. І це досить небезпечно, аж до нового розлучення.
Який шлях чекає на чоловіка? Залежить лише від нього. Дитина – це просто дитина. Він може полюбити “нового тата”, прийняти його як рідного та близького.
Навіть якщо спочатку буде опір, доросла людина зможе виявитися мудрішим і терплячим, змінити ставлення до себе. І це «окупиться» у майбутньому.